При оцінці стану та перспектив співробітництва слід враховувати, що економічна політика Чилі, заснована на прозорості капіталу та недискримінації іноземних інвесторів є однією з сильних сторін країни. Інвесторів приваблюють природні ресурси, стабільна макроекономічна система, існуючий потенціал зростання, правова безпека, низький рівень ризику та розвинута інфраструктура.
Хоча показники економічного розвитку Чилі частково залежать від світових цін на мідь, чилійський уряд намагається поступово відійти від експорту сировини та збільшити частку доданої вартості.
Республіка Чилі є відносно невеликим ринком у регіональному масштабі, однак вона залишається однією з найсильніших економік Латинської Америки. Попри зміни влади та ідеологічного спрямування правлячих верхівок, країна продовжує тримати курс на внутрішню лібералізацію економіки та відкриття зовнішніх ринків. Чилі є регіональним лідером за кількістю укладених угод про вільну торгівлю – 34 чинний договір із 65 ринками, зокрема зі США, Канадою, Великою Британією, ЄС та КНР. Це дає їй доступ до понад 67% населення світу (88% світового ВВП). Окрім того, держава декларує політику щодо розширення географії таких угод, а також перегляду та модернізації їх змісту з урахуванням таких сучасних викликів як онлайн-торгівля та цифрові послуги.
Наприклад, у лютому 2003 року набула чинності Угода про асоціацію між Європейським Союзом та Чилі, яка передбачає підтримку як торговельного так і політичного діалогів. У 2023 році сторони підписали оновлену версію документу. У 2019 році набула чинності Угода про всеохопну економічну асоціацію між Чилі та Індонезією. У 2020 році Чилі стала однією з 4 підписантів інноваційної на той час Угоди про цифрову економіку. Тривають переговори про укладання угоди про асоціацію з Індією та про інвестиції з Китаєм.
З 2012 року разом з Перу, Колумбією та Мексикою країна є членом Тихоокеанського альянсу (ТА) – потужною ініціативою регіональної інтеграції, яка виходить за рамки Угоди про вільну торгівлю.
За останні десятиліття економіка Чилі пройшла шлях від економіки, заснованої майже виключно на експорті сировини, до напівіндустріальної країни, що стало результатом тривалого економічного зростання на рівні 7 відсотків у 1990-х роках. У цьому сенсі Чилі зробила значний крок уперед, відкривши свою економіку для міжнародної торгівлі, активно беручи участь у міжрегіональних переговорах, просуваючи інтеграційні ініціативи, впроваджуючи різноманітні інструменти сприяння торгівлі, з метою дедалі більшої інтеграції в глобальну економіку.
Чилійська економіка може похвалитися чудовими показниками з точки зору конкурентоспроможності, економічної свободи, фінансового розвитку і визнана найбільш динамічною економікою в Латинській Америці.
З точки зору економічних інтересів України чилійський ринок може бути перспективним в першу чергу для вітчизняних виробників та експортерів енергетичного та гірничодобувного обладнання, авіакосмічної промисловості, високотехнологічної продукції машинобудування, фармацевтики, продуктів харчової галузі, товарів військового та подвійного призначення. До початку повномасштабної російської агресії проти України тривали переговори між представниками українських підприємств та їх чилійськими колегами щодо реалізації конкретних проєктів у гірничодобувній та фармацевтичній галузях.
З урахуванням поточної кон‘юнктури та процесів, що спостерігаються нині в регіоні Південної Америки, активного розширення країнами-членами Тихоокеанського альянсу мережі двосторонніх угод про ЗВТ з іншими державами світу, а також беручи до уваги високий рівень відкритості чилійської економіки та набрання чинності угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС (грудень 2023 р.), набуває актуальності питання лібералізації торговельних відносин між Україною та Республікою Чилі.
Головними стримуючими факторами в двосторонній торгівлі на даний момент є повномасштабна російська агресія проти України, блокування портів та морських перевезень, які не можуть не враховувати чилійські контрагенти, а також надвисока вартість логістики між Україною та Чилі.
В перспективі чилійський ринок може розглядатися як простір для просування українських конкурентоспроможних товарів та послуг також в інші країни Латинської Америки.