При оцінці стану та перспектив співробітництва слід враховувати, що економічна політика Чилі, заснована на прозорості капіталу та недискримінації іноземних інвесторів є однією з сильних сторін країни. Інвесторів приваблюють природні ресурси, стабільна макроекономічна система, існуючий потенціал зростання, правова безпека, низький рівень ризику та розвинута інфраструктура.

Хоча показники економічного розвитку Чилі частково залежать від світових цін на мідь, чилійський уряд намагається поступово відійти від експорту сировини та збільшити частку доданої вартості.

Попри те, що  Республіка Чилі є відносно невеликий ринком в регіональному масштабі, вона залишається одна з найсильніших економік Латинської Америки. У країні продовжуються процеси внутрішньої лібералізації економіки та зовнішнього відкриття, при цьому Чилі є країною з найбільшою кількістю торгових угод, підписаних у всьому світі. Наразі Чилі має 31 чинні торговельні угоди із 67 ринками, зокрема з США, Канадою, Великою Британією, країнами ЄС та КНР, що дає їй доступ до понад 67% населення світу (що еквівалентно 88% світового ВВП), а також декларує політику щодо розширення географії таких угод.

У лютому 2003 року набула чинності Угода про асоціацію між Європейським Союзом і Чилі, яка включає торгову угоду, а також політичний діалог. Крім того, з 2012 року разом з Перу, Колумбією та Мексикою країна є членом Тихоокеанського альянсу (ТА) – потужною ініціативою регіональної інтеграції, яка виходить за рамки Угоди про вільну торгівлю.

Угоди про стратегічну асоціацію з Індонезією, про розподіл інвестицій з Китаєм знаходяться на стадії переговорів, в той час як поглиблення Угоди про часткову сферу дії з Індією очікує завершення формальних юридичних аспектів для підписання.

За останні десятиліття економіка Чилі пройшла шлях від економіки, заснованої майже виключно на експорті сировини, до напівіндустріальної країни, що стало результатом тривалого економічного зростання на рівні 7 відсотків у 1990-х роках. У цьому сенсі Чилі зробила значний крок уперед, відкривши свою економіку для міжнародної торгівлі, активно беручи участь у міжрегіональних переговорах, просуваючи інтеграційні ініціативи, впроваджуючи різноманітні інструменти сприяння торгівлі, з метою дедалі більшої інтеграції в глобальну економіку.

Чилійська економіка може похвалитися чудовими показниками з точки зору конкурентоспроможності, економічної свободи, фінансового розвитку і визнана найбільш динамічною економікою в Латинській Америці. Крім того, вона має найвигідніший рейтинг зовнішнього боргу на континенті та вважається третьою за розвиненістю країною Америки, поступаючись за цим показником лише Канаді та США.

З точки зору економічних інтересів України чилійський ринок може бути перспективним в першу чергу для вітчизняних виробників та експортерів
енергетичного та гірничодобувного обладнання, авіакосмічної промисловості, високотехнологічної продукції машинобудування, фармацевтики, продуктів харчової галузі, товарів військового та подвійного призначення. До початку повномасштабної російської агресії проти України тривали переговори між представниками українських підприємств та їх чилійськими колегами щодо реалізації конкретних проєктів у гірничодобувній та фармацевтичній галузях.

• За даними Державної митної служби України, за січень-серпень 2023 року обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Чилі зріс на 49% і склав $36 млн. Експорт зменшився на 31.6% до $3 млн., імпорт зріс на 67% до $33 млн. Негативне сальдо для України – $30 млн.
• Структура експорту: палива мінеральні, нафта (29%), устаткування (26,7%) пластмаси, полімерні матеріали (12,5%), інструменти (5,7%).
• Структура імпорту: продукти з м'яса, риби (32,2%), рибна продукція (13,6%), насiння і плоди олійних рослин (13,4%), їстівні плоди та горiхи (11,4%).
• Прямих інвестицій Чилі в економіку України не зареєстровано. Чилі не має угоди про уникнення подвійного оподаткування з Україною.

З урахуванням поточної кон‘юнктури та процесів, що спостерігаються нині в регіоні Південної Америки, активного розширення країнами-членами Тихоокеанського альянсу мережі двосторонніх угод про ЗВТ з іншими державами світу, а також беручи до уваги високий рівень відкритості чилійської економіки та набрання чинності угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС (грудень 2023 р.), набуває актуальності питання лібералізації торговельних відносин між Україною та Республікою Чилі.

Головними стримуючими факторами в двосторонній торгівлі на даний момент є повномасштабна російська агресія проти України, блокування портів та морських перевезень, які не можуть не враховувати чилійські контрагенти, а також надвисока вартість логістики між Україною та Чилі.

В перспективі чилійський ринок може розглядатися як простір для просування українських конкурентоспроможних товарів та послуг також в інші країни Латинської Америки.