При оцінці стану та перспектив співробітництва слід враховувати, що економічна політика Чилі, заснована на прозорості капіталу та недискримінації іноземних інвесторів, є однією з сильних сторін країни. Інвесторів приваблюють природні ресурси, стабільна макроекономічна система, існуючий потенціал зростання, правова безпека, низькій рівень ризику та розвинута інфраструктура.

Економічні показники Чилі частково залежать від світових цін на мідь та Уряд Чилі намагається поступово відійти від експорту сировини та збільшити частку доданої вартості.

Республіка Чилі є відносно невеликим ринком, але це одна з найсильніших економік. Вона продовжує процес внутрішньої лібералізації економіки та зовнішнього відкриття, ставши країною з найбільшою кількістю торгових угод, підписаних у всьому світі. Зараз Чилі має 31 чинні торговельні угоди із 67 ринками, зокрема з США, Канадою, Великою Британією, країнами ЄС та КНР, що дає їй доступ до понад 67% населення світу (що еквівалентно 88% світового ВВП), а також декларує політику щодо розширення географії таких угод.

У лютому 2003 року набула чинності Угода про асоціацію між Європейським Союзом і Чилі, яка включає торгову угоду, а також частину співпраці та політичного діалогу. Так само з 1 квітня 2016 року діє Тихоокеанський альянс (ТА), угода між Чилі, Перу, Колумбією та Мексикою, ініціатива регіональної інтеграції, яка виходить за рамки Угоди про вільну торгівлю.

Угода про стратегічну асоціацію з Індонезією, розділ про інвестиції з Китаєм і поглиблення Угоди про часткову сферу дії з Індією знаходяться на стадії переговорів, ратифікація якої Індією вже відбулася та очікує завершення формальних юридичних аспектів для підписання.

За останні десятиліття економіка Чилі пройшла шлях від економіки єдиного експорту сировини до напівіндустріальної країни, що стало результатом тривалого економічного зростання на рівні 7 відсотків у 1990-х роках. У цьому сенсі Чилі в останній час пройшла великий шлях, відкривши свою економіку для міжнародної торгівлі, активно беручи участь у міжрегіональних переговорах, просуваючи інтеграційні ініціативи, впроваджуючи різноманітну політику та інструменти сприяння торгівлі, з метою все більшого входження в глобальну економіку.

Чилійська економіка може похвалитися чудовими показниками з точки зору конкурентоспроможності, економічної свободи, фінансового розвитку і визнана найбільш динамічною економікою в Латинській Америці. Крім того, вона має найвигідніший рейтинг зовнішнього боргу на континенті, не кажучи вже про те, що вона консолідована як третя за розвиненістю країна Америки, яку випереджають лише Канада та Сполучені Штати.

З точки зору економічних інтересів України чилійський ринок може бути перспективним в першу чергу для вітчизняних виробників та експортерів енергетичного та гірничодобувного обладнання, авіакосмічної промисловості, високотехнологічної продукції машинобудування, фармацевтики, продуктів харчової галузі, товарів військового та подвійного призначення. До початку активної фази російської агресії тривали переговори між представниками українських підприємств та їх чилійськими колегами щодо реалізації конкретних проектів у гірничодобувній та фармацевтичній галузях.

• За даними Держстату України, у 2021 році товарообіг між України та Чилі склав 67 млн 567,8 тис. дол. США, у т.ч. експорт за січень – грудень 2021 року  склав 13 млн. 831,6 тис. дол. США (зростання у % до відповідного періоду  2020  року становило 223,9%), імпорт – 53 млн 736,2 тис. дол. США (- 3%). Негативне для України сальдо торгівлі товарами становило 39,9 млн дол. США.
• Основу товарообігу з Чилі становили
• в експорті:   органічні хімічні сполуки - 3,835 млн. дол. США;  реактори ядерні, котли, машини – 1,766 млн. дол. США;  пластмаси, полімерні матеріали – 1,494 млн. дол. США; палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки – 1,170 млн. дол. США; цукор і кондитерські вироби з цукру – 1,042 млн. доларів США; чорні метали – 0,716,5 млн. доларів США; алкогольні і безалкогольні напої та оцет  - 0,682 млн. доларів США;
•  в імпорті: продукти з м'яса, риби або ракоподібних, молюсків або інших водних безхребетних – 15,286 млн. дол. США; насіння і плоди олійних рослин - 7,860 млн.  дол. США; риба та ракоподібні, молюски та інші водні безхребетні – 7,573 млн.  дол. США; їстівні плоди та горіхи; цедра цитрусових або дині – 6,156 млн.  дол. США; фармацевтична продукція  - 5,321 млн.  дол. США; алкогольні і безалкогольні напої та оцет – 4,661 млн.  дол. США; папiр та картон – 2,233 млн.  дол. США.
• Прямих інвестицій Чилі в економіку України не зареєстровано. Так само Чилі не підписала Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування, і не має угоди про уникнення подвійного оподаткування з Україною.
• З урахуванням поточної кон‘юнктури та процесів, що спостерігаються нині в регіоні Південної Америки, активного розширення країнами-членами Тихоокеанського альянсу мережі двосторонніх угод про ЗВТ з іншими державами світу, а також беручи до уваги високий рівень відкритості чилійської економіки та набрання чинності угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, набуває актуальності питання лібералізації торговельних відносин між Україною та Республікою Чилі.
• Головним гальмом в двосторонній торгівлі на даний момент є бойові дії на території України як головний фактор економічної нестабільності, який не можуть не враховувати чилійські контрагенти, а також надвисока вартість логістики між Україною та Чилі. 

В перспективі чилійський ринок може розглядатися як простір для просування українських конкурентоспроможних товарів та послуг також в інші країни Латинської Америки.

• Активізації двостороннього торговельно-економічного співробітництва сприяє робота Чилійсько-Української палати з питань торгівлі та туризму, заснованої у березні 2018 року.