При оцінці стану та перспектив співробітництва слід враховувати, що економічна політика Чилі, заснована на прозорості капіталу та недискримінації іноземних інвесторів, є однією з сильних сторін країни. Інвесторів приваблюють природні ресурси, стабільна макроекономічна система, існуючий потенціал зростання, правова безпека, низькій рівень ризику та розвинута інфраструктура.
Економічні показники Чилі частково залежать від світових цін на мідь та Уряд Чилі намагається поступово відійти від експорту сировини та збільшити частку доданої вартості.
Республіка Чилі є відносно невеликим ринком у регіональному масштабі, однак вона залишається однією з найсильніших економік Латинської Америки. Попри зміни влади та ідеологічного спрямування правлячих верхівок, країна продовжує тримати курс на внутрішню лібералізацію економіки та відкриття зовнішніх ринків. Чилі є регіональним лідером за кількістю укладених угод про вільну торгівлю – 34 чинний договір із 65 ринками, зокрема зі США, Канадою, Великою Британією, ЄС та КНР. Це дає їй доступ до понад 67% населення світу (88% світового ВВП). Окрім того, держава декларує політику щодо розширення географії таких угод, а також перегляду та модернізації їх змісту з урахуванням таких сучасних викликів як онлайн-торгівля та цифрові послуги.
Наприклад, у лютому 2003 року набула чинності Угода про асоціацію між Європейським Союзом та Чилі, яка передбачає підтримку як торговельного так і політичного діалогів. У 2023 році сторони підписали оновлену версію документу. У 2019 році набула чинності Угода про всеохопну економічну асоціацію між Чилі та Індонезією. У 2020 році Чилі стала однією з 4 підписантів інноваційної на той час Угоди про цифрову економіку. Тривають переговори про укладання угоди про асоціацію з Індією та про інвестиції з Китаєм. З 2012 року разом з Перу, Колумбією та Мексикою країна є членом Тихоокеанського альянсу (ТА) – потужною ініціативою регіональної інтеграції, яка виходить за рамки Угоди про вільну торгівлю.
За останні десятиліття економіка Чилі пройшла шлях від економіки єдиного експорту сировини до напівіндустріальної країни, що стало результатом тривалого економічного зростання на рівні 7 відсотків у 1990-х роках. У цьому сенсі Чилі в останній час пройшла великий шлях, відкривши свою економіку для міжнародної торгівлі, активно беручи участь у міжрегіональних переговорах, просуваючи інтеграційні ініціативи, впроваджуючи різноманітну політику та інструменти сприяння торгівлі, з метою все більшого входження в глобальну економіку.
Чилійська економіка може похвалитися чудовими показниками з точки зору конкурентоспроможності, економічної свободи, фінансового розвитку і визнана найбільш динамічною економікою в Латинській Америці. Окрім того, вона має найвигідніший рейтинг зовнішнього боргу на континенті, не кажучи вже про те, що вона консолідована як третя за розвиненістю країна Америки, яку випереджають лише Канада та Сполучені Штати.
З точки зору економічних інтересів України чилійський ринок може бути перспективним в першу чергу для вітчизняних виробників та експортерів енергетичного та гірничодобувного обладнання, авіакосмічної промисловості, високотехнологічної продукції машинобудування, фармацевтики, продуктів харчової галузі, товарів військового та подвійного призначення. До початку активної фази російської агресії тривали переговори між представниками українських підприємств та їх чилійськими колегами щодо реалізації конкретних проектів у гірничодобувній та фармацевтичній галузях.
За даними Державної митної служби України, у 2025 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Чилі склав $26,2 млн. З них експорт становив $8,1 млн., імпорт – $17,5 млн. Негативне сальдо для України – $9 млн.
З урахуванням поточної кон‘юнктури та процесів, що спостерігаються нині в регіоні Південної Америки, активного розширення країнами-членами Тихоокеанського альянсу мережі двосторонніх угод про ЗВТ з іншими державами світу, а також беручи до уваги високий рівень відкритості чилійської економіки та набрання чинності угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, набуває актуальності питання лібералізації торговельних відносин між Україною та Республікою Чилі.
Головною перепоною в двосторонній торгівлі на даний момент є російська військова агресія проти України, яка ускладнює наявні логістичні та торгові обмеження, а також підвищує ризики.
В перспективі чилійський ринок може розглядатися як простір для просування українських конкурентоспроможних товарів та послуг також в інші країни Латинської Америки.