Андрій Сибіга: «З боку Росії немає жодних ознак готовності до серйозних мирних переговорів»

Під час візиту до Чилі міністр закордонних справ України прокоментував мирні переговори та зазначив, що Москва лише намагається затягнути процес, уникнути санкцій і показати американцям, що вона нібито є «конструктивною». «Наша принципова позиція полягає в тому, що ми повинні покласти край цій війні. Ми готові до безумовного припинення вогню», — сказав він.

Крістіна Сіфуентес, La Tercera, Чилі, Сантьяго

15 березня 2026 року

В Україні немає жодної людини, якої б не торкнулася війна — і це включає також членів уряду. Це стосується і міністра закордонних справ Андрія Сибіги, який у перші дні повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року перебував у бункері разом із президентом Володимиром Зеленським. Цієї зими, що щойно завершилася, йому навіть довелося опановувати методи опалення для своєї родини через атаки на критичну інфраструктуру, які спричинили перебої з електропостачанням під час сильних морозів.

«Це дало нам новий рівень натхнення та впевненості у власних силах після того, як нам вдалося пережити й подолати складну зиму. Але, на жаль, ми вже почали готуватися до наступної зими в умовах можливої війни. Ми повинні бути готові до найгіршого сценарію. Я не скаржуся, але ми засвоїли урок. Після дуже інтенсивних атак на Київ у нас виникли проблеми з електропостачанням і опаленням, як і, ймовірно, у кожної української родини. Особисто я завдяки фахівцям став своєрідним “експертом” з організації такого постачання. Це також питання витривалості та стійкості. У моїх дітей було тепло. Ми мали електрику лише три-п’ять годин на добу. Ми вдячні нашим міжнародним партнерам, адже вони значно сприяли нашій стійкості», — говорить він в інтерв’ю La Tercera.

Міністр прибув до Чилі, щоб взяти участь у церемонії передачі влади та інавгурації Хосе Антоніо Каста. «Моя присутність тут багато означає. Вона демонструє важливість наших двосторонніх відносин і те, наскільки ми цінуємо підтримку Чилі. Попри війну, ми вирішили приїхати особисто, щоб привітати новообраного президента та першу леді», — пояснив він. «Я приїхав із дуже чітким сигналом: ми відкриті до прискорення нашого двостороннього порядку денного. Ми маємо багато що запропонувати, а також зацікавлені у практичній співпраці з вашими компаніями. Наприклад, нас цікавить участь чилійських компаній у майбутній відбудові України. Ми готові сприяти вашій продовольчій безпеці та безпеці загалом, поділившись нашим бойовим досвідом — тепер це наш актив. У нас є культурний та освітній обмін. Крім того, у нас є антарктична станція “Вернадський”. Найважливіше — почати перетворювати добрі дипломатичні та політичні відносини на конкретні проєкти. Наприклад, технології безпілотних систем — у сільському господарстві та морській сфері. Ми також говорили про розмінування, адже у вас є справді унікальний досвід у цій галузі. Нам потрібна така співпраця. Понад 30% нашої території забруднено мінами. У Чилі виробляють дуже хороші машини для розмінування», — зазначив він.

Які очікування від нового раунду мирних переговорів?

У принципі, ми розраховували на новий раунд переговорів, і було домовлено, що він відбудеться минулого тижня. Але через ескалацію навколо Ірану або через Росію його було відкладено. Наша команда працює над визначенням нової дати. Звичайно, після кожного раунду переговорів ми очікуємо прогресу й конкретних результатів. Якщо говорити про досягнення попередніх раундів, ми принаймні домовилися про обмін полоненими — це дуже важливо. Ми також погодилися на обмін тілами загиблих солдатів. Наше суспільство має бачити, що мирний процес приносить практичні результати. Ймовірно, ми завершимо роботу над глосарієм, щоб мати однакове розуміння термінів — що означає припинення вогню, лінія зіткнення тощо. Однак ми не досягли прогресу у більш чутливих питаннях, таких як територія Донбасу та Запорізька атомна електростанція. Наша позиція полягає в тому, що ми маємо життєздатні пропозиції, наприклад створення зони вільної торгівлі та демілітаризованої зони. Але поза всякими сумнівами ця територія має залишатися під юрисдикцією України. Росіяни ж вимагають, щоб наші війська залишили цей регіон, щоб там діяло російське законодавство і щоб там був російський прапор — це неприйнятно. Україна ніколи не погодиться на формулу, яка підриває нашу територіальну цілісність і суверенітет.

На жаль, з боку Росії немає жодних ознак наміру вести серйозні мирні переговори. Вони лише намагаються затягнути процес, показати американцям, що вони нібито конструктивні, і уникнути санкцій. Наша принципова позиція — ми повинні покласти край цій війні. Ми готові до безумовного припинення вогню. До речі, у середу виповнився рік відтоді, як Україна прийняла американську пропозицію про безумовне припинення вогню в Джидді. Я брав участь у тих переговорах. Тож єдина перешкода на шляху до миру — це Росія. Очевидно, що вони зацікавлені у війні, адже війна допомагає режиму Путіна контролювати країну, заробляти «криваві гроші» та утримувати контроль над великими територіями. Ось навіщо йому війна. Тому важливо, щоб після наступних зустрічей ми змогли організувати зустріч на рівні президентів — Зеленського, Путіна та Трампа. Можливо, саме така зустріч може надати нову динаміку або справді привести до справедливого й повного миру. Саме тому ми фокусуємось на тому, щоб провести цю зустріч і припинити вогонь. Залишимося там, де ми є зараз. І це припинення вогню відкриє шлях для широких мирних переговорів.

Чи вважаєте ви, що справді можливо організувати цю зустріч? Тому що Путін завжди говорить, що президент Зеленський має приїхати до Москви…

Ми ніколи не припинимо намагатися. Це наш підхід. У нас немає іншої альтернативи, тому що ми хочемо закінчити цю війну. І ми розуміємо, що це найефективніший спосіб організувати такий тип зустрічі. Тож давайте працювати над порядком денним цієї зустрічі. Ми отримали сигнал від Путіна, що він запросив Зеленського до Москви — як це можливо? Це як якийсь поганий жарт або щось подібне.

Важливою частиною мирних зусиль є гарантії безпеки. Що ви шукаєте в цьому сенсі?

Наше бачення гарантій безпеки складається з чотирьох елементів. Вони мають бути юридично зобов’язуючими. Тобто це означає, що вони повинні бути ратифіковані в Конгресі, а потім у парламентах наших партнерів. Вони мають бути сильними, як Стаття 5 (НАТО), із силами на місцях і з підтримкою США. Це є важливою частиною нашого членства в ЄС. Але найбільш фундаментальний елемент — це українська армія. Пакет заходів стримування для України і для посилення української армії. Навіть після війни, навіть після припинення вогню, ми повинні зберігати дуже сильну армію, щоб запобігти новим агресіям, щоб запобігти відновленню агресії, тому що зараз ми виграємо час для Європи.

Як ви бачите вступ України до Європейського Союзу?

Для нас членство в ЄС є елементом наших гарантій безпеки. Це наш стратегічний вибір. Це вибір нашого народу, нашого суспільства. Зараз ми захищаємо цей вибір, сплачуючи дуже високу ціну, і ми віддані проведенню реформ. Ми розуміємо, що повинні виконати всі критерії, і ми рухаємося дуже швидко. На другий день війни, коли російські війська були дуже близько до Києва у 2022 році, президент Зеленський дав доручення підготувати офіційні заявки на вступ до ЄС. На четвертий день, коли російські сили все ще були дуже близько до Києва, цей документ був підготовлений, і ми офіційно подали його до ЄС. За пів року ми отримали статус кандидата на членство в ЄС. Це було справді вражаюче швидко.

І ми хочемо використовувати цей підхід зараз, тому що не можемо втрачати час, стикаючись із цими викликами. Маючи ворога, ми хочемо мати визначеність. Ми не хочемо бути «сірою зоною», тому що такий підхід умиротворення лише спровокує Путіна. Ми бачимо ситуацію в Грузії і не хочемо проросійських сил в Україні. Тому для нас членство в ЄС також означає нову якість життя і пов’язане з нашою внутрішньою програмою. Саме тому так важливо визначити дату або конкретний момент, тому що Росія однозначно намагатиметься, наприклад після припинення вогню або можливого мирного договору, перешкодити нашому вступу.

Чи залишається членство в НАТО метою для України?

Звичайно. Так. Це також вибір нашого народу. Це закріплено в нашій Конституції. Ми розуміємо, що між країнами НАТО немає консенсусу, але це не означає, що третя країна, особливо Росія, може блокувати або мати право вето.

Рік тому Трамп сказав Зеленському в Овальному кабінеті, що у нього немає карт, але тепер країни звертаються до України за допомогою для боротьби з іранськими дронами. Як ви бачите цю ситуацію?

Ніколи не варто сумніватися, що у нас є сильні карти, які ми можемо використати у відповідний момент. І зараз ми перебуваємо в цій ситуації на Близькому Сході і демонструємо, наскільки світ потребує України — з нашими компетенціями, нашим бойовим досвідом, нашими технологіями. Багато країн звертаються до нас, щоб ми зробили внесок у їхню безпеку, щоб підтримали їх у боротьбі з порушеннями та іранськими атаками.

Іран — це країна, яка є джерелом глобального тероризму. Це країна, яка шантажувала світ ядерними погрозами, так само як росіяни. Вони підтримували Росію озброєнням. І, ймовірно, є фактом, що коли Росія атакує Україну, вони використовують у середньому від 300 до 500 іранських дронів за одну атаку. Іран передав Росії технології для виробництва дронів і передові технології. Спочатку один іранський дрон ніс лише 50 кг вибухівки. Саме вибухова капсула і висота польоту становили 500 метрів. Тепер вони літають на висоті двох кілометрів, тому їх складніше збивати, і вони несуть 90 кг.

Зараз ми можемо збивати в Україні 80% дронів і ракет. Наша технологія дронів, наші дрони-перехоплювачі є важливою частиною нашої системи оборони. Звичайно, у нас є системи Patriot, і тут ми залежимо від США. І наша мета, українська мета — бути більш самодостатніми: виробляти власну систему протиповітряної оборони, виробляти боєприпаси великої дальності. І ми просуваємося вперед. Тепер ми можемо атакувати Росію на відстані нашим власним озброєнням — до 3000 км. І ми показали, наскільки ми ефективні, навіть попри те, що у них справді хороша система ППО. Але коли нам це буде потрібно, ми можемо прорватися і завдати удару. Тепер вони повинні відчути війну, яку принесли в Україну, у своїх домівках — чи то відключення електроенергії, чи повітряні тривоги.

Чи вважаєте ви, що ця війна на Близькому Сході може відвернути увагу від України, так само як і ресурси?

 Увага вже зміщується. На жаль, це геополітична реальність. Саме тому я тут ще раз — щоб утримувати Україну на глобальному порядку денному, щоб Україна залишалася в масових медіа. Для нас це важливо, тому що війна в Україні триває — із стражданнями та смертями щодня. І, звичайно, ми також намагаємося зробити внесок у належне завершення цієї ситуації ескалації чи деескалації на Близькому Сході. Для нас це створює виклик щодо наших запасів озброєнь, щодо доступності ракет, тому що наші партнери їх використовують. Тому якщо ми допомагаємо нашими дронами-перехоплювачами та нашими дронами, це означає, що вони можуть економити використання ракет, які є дуже дорогими. І зараз ми допомагаємо з цим. Фактично наші команди перебувають у конкретних країнах, працюють із нашими партнерами, використовуючи наш досвід і допомагаючи відбивати іранські атаки. І, звичайно, нам потрібно запобігти тому, щоб Росія використала цю ситуацію на свою користь.