На український полярній станції "Академік Вернадський" ледь не загинув біолог Микола Весельський. Через гострий апендицит з ускладненнями його довелося екстрено евакуйовувати в умовах антарктичної зими.

Про те, як рятували полярника, BBC News Україна розповів керівник Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) Євген Дикий.

Хвороба

Копирайт изображенияНАНЦImage captionЗвичайні хвоорби в Антарктиці можуть становити серйозні небезпеку

З квітня українська станція "Академік Вернадський" стає фактично ізольованою від навколишнього світу - через антарктичну зиму пробитися до острова Галіндез, на якому вона розташована, можуть лише криголами. Аеродрому там немає.

Тож дванадцять полярників можуть розрахувати лише на себе, а у критичних випадках - на колег з найближчих станцій: американської "Палмер" та чилійської "Фрей".

Наприкінці травня стало відомо про хворобу одного з українців на "Вернадському" - у біолога Миколи Весельського стався гострий апендицит з загрозою перитоніту (запалення внутрішніх органів).

Копирайт изображенияНАНЦ

Хвороба, яку порівняно просто лікувати в Україні, в Антарктиці несе більш ніж реальну загрозу для життя людини.

"Наш лікар спробував самотужки провести операцію - стандартна операція з апендициту доступна в умовах станції. Але вже під час неї виявилися ускладнення й лікар був змушений операцію згорнути, поставити хворого на дренаж й повідомити про необхідність евакуації в умови стаціонарної лікарні", - розповідає Євген Дикий.

Медичний відсік на "Вернадському" не пристосований для хірургічних операцій - за будь-якимх ускладнень там вже немає ні допоміжного медперсоналу, ні обладнання для підтримки хворих - є лише один лікар.

"Далі ми на собі перевіряли, наскільки дієвою є система аварійно-рятувальних операцій в Антарктиді. Виявили, що дійсно дієва", - додає керівник НАНЦ.

Крізь негоду

Копирайт изображенияУКРАЇНСЬКЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО У ЧИЛІImage captionУ таких умовах довелося транспортувати важкохворого полярника

Україна оголосила про необхідність екстреної евакуації людини з Галіндезу, й вже за кілька годин з найближчої американської бази "Палмер" туди вирушив криголам "Лоренс М. Голд" - інше судно до острова крізь кригу і негоду не пробилося б.

"Пощастило, що криголам знаходився саме на "Палмері", а не десь далеко в океані", - відзначає Євген Дикий.

На криголамі прийшов лікар з "Палмера" й удвох з українським колегою вони транспортували хворого на чилійську базу "Фрей" на острові Кінг-Джордж - найближчий до "Академіка Вернадського" аеродром.

Для розуміння відстаней в Антарктиці - цей перехід тривав добу.

"Далі ми ще похвилювалися, адже була дуже несприятлива погода й існувала ймовірність, що літаки не зможуть там приземлятися. Але все ж військово-повітряні сили Чилі погодилися виконати рейс у складних умовах", - розповідає Євген Дикий.

За українським полярником прислали військово-транспортний літак "Геркулес" з чилійським медперсоналом на борту.

Копирайт изображенияУКРАЇНСЬКЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО У ЧИЛІImage captionЗаватнаження у літак

Цей літак доставив Миколу Весельського у найближче місто - порт Пунта-Аренас на півдні Чилі.

Там його прооперували і надали допомогу, а НАНЦ з українськими дипломатами намагалися забезпечити евакуацію в Україну.

При цьому голова українського диппредставництва у Чилі Віталій Цимбалюк домовився з лікарем-українцем, який давно працює у сусідній Аргентині, Валерієм Купцем, щоб той супроводжував Миколу Весельського з Пунта-Аренаса до України.

Копирайт изображенияУКРАЇНСЬКЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО У ЧИЛІImage captionДипломат Віталій Цимбалюк (ліворуч) та полярний біолог Микола Весельський

Зрештою, о першій годині ночі в неділю лікар передав хворого в руки київських колег.

Зараз полярник лікується в одній зі столичних лікарень.

Небезпеки його життю немає.

Полярна солідарність

Копирайт изображенияУКРАЇНСЬКЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО У ЧИЛІ

Скільки обійдеться НАНЦ цей випадок поки що невідомо.

Але наразі можна сказати, що за криголам та чилійський військовий літак платити не потрібно.

"Ні американці, ні чилійці з нас не просять за це ніяких коштів - все відбулося у рамках полярної солідарності та взаємодопомоги країн у важких умовах", - пояснює Євген Дикий.

Тож додаткові витрати потягне лише допомога чилійської лікарні, яка рахунки поки що не виставляла.

Копирайт изображенияНАНЦImage caption"Геркулес" у Чилі

Тут витрати будуть вищими через відсутність страхування.

"Раніше НАНЦ на цьому просто економив кошти", - нарікає Євген Дикий, який перекладає відповідальність за це на попереднє керівництво Центру, але визнає, що сам не розібрався у ситуації (Дикий очолює НАНЦ кілька місяців. - Ред.).

"Вже очевидно, що за лікування одного нашого колеги ми заплатимо дорожче, ніж вартувало б страхування всіх дванадцяти зимівників", - відзначає він.

"У будь-якому разі - це життя людини. Навіть якби чилійські військово-повітряні сили нам викотили вартість перельоту літака - все одно б заплатили", - додає керівник Центру.

Керівник НАНЦ також запевняє, що для наступної експедиції спробують закупити обладнання для телемедицини.

Копирайт изображенияУКРАЇНСЬКЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО У ЧИЛІ

Воно дозволятиме у випадку критичних ситуацій лікарю на станції отримувати онлайн-консультації з України не лише по "Скайпу", а й передавати дані з датчиків на хворому одразу в Україну, щоб лікарі там бачили його реальний стан.

Це друга в історії екстрена евакуація українського полярника під час зимівлі - кілька років тому той самий криголам "Лоренс М. Голд" вивозив учасника експедиції з випадінням грижі.

Тоді так само все обійшлося добре.

"Нам дуже пощастило з сусідством. Не хотілося б цим зловживати, але добре, що така станція "Палмер" зі своїм криголамом там є", - констатує Євген Дикий.

Що далі?

Копирайт изображенияАНТОН ОМЕЛЬЧЕНКОImage captionУкраїнська антарктична станція "Академік Вернадський"

Наразі на "Академіку Вернадському" залишилися одинадцять зимівників.

Біологічні дослідження Миколи Весельського продовжуватиме його напарник - другий біолог експедиції.

Протягом зими навантаження на нього зросте, але взагалі удача, що в експедиції було двоє біологів.

"Як тільки почнеться полярне літо, ми сподіваємося раніше почати польовий сезон й закидати перші групи сезонників уже в грудні цього року. Очевидно, що біологічний напрямок буде посилено", - підсумовує Євген Дикий.

BBC, В'ячеслав Шрамович